10.08.2020 – Культурні відмінності: довіра та недовіра
Культури також можна розділити за критерієм довіри на:
- культури з високим рівнем довіри: до державних інститутів та громадян один до одного, і
- культури з низьким рівнем довіри.
Культури також розрізняються за критерієм довіри, з якою їхні члени ставляться до людей. У культурах із високим рівнем довіри люди довірятимуть один одному та інститутам. У суспільствах із низьким рівнем довіри організація суспільного життя спирається на родинні зв’язки, а люди насамперед покладаються на свою сім’ю.
Залежно від того, який рівень довіри спостерігається в тій чи іншій культурі, відрізняється, наприклад, ставлення до усних домовленостей. Важливим аспектом суспільного життя є також довіра, з якою члени суспільства ставляться один до одного. Довіру можна розуміти по-різному. Можливо, наприклад, виходити з припущення, що членів цього суспільства характеризує чесна поведінка, що спирається на загальноприйняті норми.
У культурах із низьким рівнем довіри обов’язково треба укладати договір у письмовій формі, а часто виникає потреба в додаткових свідках.
Культури довіри
У культурах із високим рівнем довіри усний договір є обов’язковим для виконання, його не треба списувати на папері, він так само дійсний, як і контракт, написаний або посвідчений посадовою особою.
У таких суспільствах люди, швидше за все, довірятимуть один одному та інститутам, оскільки довіра є загальноприйнятою соціальною нормою. У суспільствах із високим рівнем довіри важливу роль у суспільному, політичному та економічному житті відіграють організації, підприємства та інститути, розташовані між сім’єю та державою. У суспільствах такого типу індивіди співпрацюють один з одним поза межами сім’ї та державних інститутів. Люди, виховані в такому суспільстві, покладаються не тільки на сім’ю, але, насамперед, на інші групи та установи: друзів і знайомих, сусідів, неурядові організації, релігійні об’єднання. У разі потреби люди можуть і вміють самоорганізовуватися.
До країн із високим рівнем довіри належать скандинавські держави.
Культури недовіри
У культурах із низьким рівнем довіри обов’язково треба підписувати договір, а часто виникає ще й потреба у свідках. У практиці контактів із людьми з різних культурних кіл цей аспект важливий тому, що людина, яка виховувалась у культурі з низьким рівнем довіри, може не сприймати поважно, наприклад, того, що говорить чиновник або в усній формі доручає зробити роботодавець. Тому, наприклад, людям, що вирослі в культурі з низьким рівнем довіри, треба надавати інформацію в письмовій формі.
У суспільствах із низьким рівнем довіри організація суспільного життя спирається на родинні зв’язки або ініціюється державою. У них поширене переконання, що покладатися можна, передусім, на сім’ю, саме вона є головною опорою, джерелом інформації, організатором проведення дозвілля.
До суспільств із низьким рівнем довіри належать, зокрема, країни Центральної та Східної Європи.
Бібліографія до циклу статей про культурні відмінності:
«Іноземці в Польщі. Підручник для тих, хто працює з мігрантами», ред. M. Будита-Будзиньська, Варшава, «Карітас Польща», Варшава 2020
Конспект курсу «Робота з іноземним клієнтом», А. Косович, «Карітас Польща», Варшава 2020
«Іноземці в Польщі. Підручник для тих, хто працює з мігрантами», ред. M. Новіцка, Варшава, «Карітас Польща», Варшава 2020
«Міжкультурність у школі, Порадник для вчителів та спеціалістів», Ред. Кінґа Бялек, Центр розвитку освіти, Варшава 2015
«Культури та організації», Ґ. Гофстеде, Ґ.Й. Гофстеде, М. Мінков, польське економічне видавництво, Варшава 2011
Енциклопедія менеджменту: : https://mfiles.pl
https://mfiles.pl/pl/index.php/R%C3%B3%C5%BCnice_kulturowe
https://mfiles.pl/pl/index.php/Badanie_Geerta_Hofstede
https://www.helixpoland.com.pl/roznice-kulturowe-wg-geerta-hofstede/
