01.07.2020 – Культурні відмінності та культурний шок

Зміна країни проживання часто буває пов’язана зі зміною культури, що може стати причиною дискомфорту або стресу. Чим більш відрізняються культури, тим більші проблеми можуть виникнути з адаптацією в новому середовищі. Вони можуть призвести до явища, з яким стикається майже кожен іммігрант, — до так званого культурного шоку.

Отже, що таке культура? У яких її аспектах можуть виникати суттєві розбіжності та чому вони можуть викликати подив, непорозуміння й навіть конфлікти?

У просторіччі культура розуміється як сфера цінностей, гарні звичаї, художнє життя або твори мистецтва. Однак є і друге розуміння культури — як сукупності таких, що передаються на суспільному рівні, моделей поведінки, переконань, інститутів і продуктів людської праці та думки. Відповідно, до культури належить усе те, що виробляє людина, і що не є природою або її індивідуальними звичками. Дослідники культури виділяють чотири її аспекти:

матеріальний — результати виробничої праці людини, предмети, придумані або сконструйовані людиною, якими ми користуємося, а також усе видиме мистецтво,
пов’язані з поведінкою — звичаї, циклічні практики та ритуали,
духовна культура — знання, значення, що надаються предметам та поведінці, символи, що визначають сенс явищ і подій, визнані переконання, погляди та ідеї,
нормативна культура — це поведінка, правила, норми та рекомендації щодо бажаних дій та система заборон.

Деякі дослідники порівнюють культуру з айсбергом, лише невелика частина якого — та, що височіє над водою, — є видимою.

Одна з моделей (Мартінеллі та інші, 2000) зображує культуру як творіння, схоже на айсберг, лише невелика частина якого — та, що височіє над водою, — є видимою. Більша частина айсберга занурена під воду. Те саме можна сказати і про культуру та культурні відмінності. Перше, що спадає на думку, коли ми думаємо про відмінності між культурами, — це екзотика, яка асоціюється з відпусткою: інша їжа, інший одяг, музика або відчуття, що люди занадто голосно між собою розмовляють. Це все, що ми спостерігаємо, — це саме верхівка айсберга, що стирчить над водою. Головне поле відмінностей між культурами пов’язане не з тим, як люди виглядають та поводяться, а з тим, як вони думають, як спілкуються з іншими, як будують соціальні відносини, що для них важливо та як вони сприймають світ. Певні елементи культури її носії усвідомлюють: наприклад, вони знають, що традиційний одяг, кулінарні звички, архітектура будинків, музика, правила проявлення поваги та способи святкування, а також спілкування з близькими та незнайомими людьми є елементами культури. Інші аспекти вони геть не пов’язують із культурою, наприклад, способи вираження емоцій: радості, відчаю або люті, способи мислення, сприйняття й переживання природної та соціальної реальності. Тому й з’являється порівняння з айсбергом, головна частина якого, як і цей стрижень культури, є невидимою на перший погляд. Ці невидимі культурні особливості проявляються в поведінці, вираженні емоцій, прагненнях, переконаннях, мові тіла, ієрархії цінностей, способі сприйняття світу та методах побудови відносин з іншими. Треба пам’ятати, що багато видів поведінки, які, здавалося б, не пов’язані з культурою, глибоко вкоренилися в ній.

У міжкультурній психології культура описується як система норм, цінностей та поведінки, що характерні для певної групи людей. Тому, коли ми зустрічаємо людину з іншої культури, ми мали б припустити, що її система норм, цінностей та поведінка можуть відрізнятися від наших. Просте прийняття цього факту полегшує спілкування з іншою людиною — ми визнаємо той факт, що інша людина думає по-іншому, і залишаємося відкритими для спілкування попри наявні відмінності. Якщо ми хочемо ефективно спілкуватися, важливо також зрозуміти, про що йдеться іншій людині, і правильно зчитувати інформацію, яку вона передає.

Тому, коли ми зустрічаємо людину з іншої культури, ми мали б припустити, що її система норм, цінностей та поведінка можуть відрізнятися від наших.

Через те, що кожна людина є продуктом певної культури, вона дивиться на світ крізь так звану культурну призму. Це не до кінця сформульовані та невисловлені припущення, що стосуються індивідуального та суспільного життя, які ми не до кінця усвідомлюємо та які направляють наші думки і впливають на нашу поведінку. Крізь таку призму ми сприймаємо навколишній світ і представників інших культур.

Культурний шок

Після переїзду до нової країни людина починає жити у двох світах — старому, до еміграції, та новому, який вона лише починає пізнавати. Перш ніж вона адаптується до нового соціального середовища, проходить певний період, упродовж якого вона відчуває зміну настроїв. Долучення до нової культури вимагає великих зусиль. Воно пов’язане зі щоденною працею та безліччю різноманітних емоцій. У цей час людина живе паралельно у двох різних системах норм, цінностей та спостерігає нову для себе поведінку. Це може призвести до непорозумінь, дезорієнтації, стресу та гніву. Момент зіткнення цих двох несхожих між собою систем у свідомості людини називається культурним шоком.

Явище культурного шоку можна розділити на п’ять фаз:

«Медовий місяць» — це час, коли людина радіє переїзду в іншу країну, бачить її переваги, радіє новому становищу, роботі, навчанню, можливості відвідати нове місце.
Перша фаза шоку — людина усвідомлює, що вона не годна вільно функціонувати в нових умовах. Вона усвідомлює свою некомпетентність, не може вільно спілкуватися, стикається з непорозумінням та не відчуває себе зрозумілою. Одночасно наростає стрес. Здається, що спілкування з людьми з нової культури лякає.
Друга фаза шоку — людина починає потроху виходити з кризи та набувати компетенції у функціонуванні в новій культурі, починає розуміти нову для себе поведінку.
Розуміння — до людини поступово повертаються емоційна стабілізація, почуття контролю та відчуття, що її поведінка є адекватною ситуації.
Міжкультурна компетентність — людина набуває здатність функціонувати в новій культурі, а її повсякденне життя перестає бути таким напруженим.

Культурний шок — це досвід, який відчула велика кількість людей, що змінює країну проживання на тривалий час. Його перебіг та тривалість залежать від багатьох чинників: наприклад, перспективи (або не) повернення до рідної країни, економічного статусу та економічної стабілізації, фактичної різниці між рідною культурою та культурою нової країни, а також від того, як людину прийняли в новій країні, як до неї ставляться, та підтримки з боку сім’ї або друзів.

Життя в чужій культурі може спричинити відчуття дискомфорту або стресу, званого культурним шоком, що його відчувають майже всі іммігранти.

Культурний шок є типовим досвідом, а відчуття, як-от: туга, біль, відчай від розлуки з близькими або страх перед новим — це нормально. Найголовніше, що всі етапи описуваного явища культурного шоку є тимчасовими.

Вихід із культурного шоку вимагає адаптації до нової культури, її потрібно насамперед зрозуміти. Також треба впоратися з негативними реакціями на нову культуру та побудувати до неї ставлення, що ґрунтуватиметься на повазі та доброзичливості.

Треба пам’ятати, що не завжди труднощі, що виникають під час спілкування з людиною з іншої культури, є результатом культурних відмінностей. Завжди треба мати на увазі, що людина, з якою ми можемо зустрітися, перебуває в певній життєвій ситуації, а також її поведінка значною мірою обумовлена індивідуальними особливостями, які не обов’язково мають своє підґрунтя в культурі. Просто кожна людина є іншою.

Культури можуть відрізнятися в багатьох аспектах, які називаються «вимірами культури». Це є сфери або царини, у яких різні культури функціонують по-різному. У наступних статтях ми детально розкажемо про ці виміри. У найближчому випуску ми запрошуємо Вас ознайомитися зі статтею про різні підходи до ієрархії в суспільстві, з яким пов’язаний аспект культури, що називається дистанцією влади.