21.09.2020 – Стереотипи, упередження та етноцентризм

Як ми писали вище, 2016 року «Форбс» опублікував список десяти найбільш затребуваних компетенцій на ринку праці, серед яких виявилася здатність працювати в мультикультурному середовищі. Попри щораз більше усвідомлення наявності міжкультурних відмінностей, часто в спілкуванні з людьми з інших культур виникають різноманітні проблеми. Одними з найбільш часто згадуваних бар’єрів у спілкування в мультикультурному середовищі є стереотипи та упередження, а також етноцентризм.

Упередження

У ситуації контакту з особами, що були виховані в несхожій на нашу культурі, легко можуть виникати упередження, тобто негативне (іноді навіть вороже) ставлення, яке ґрунтується на узагальненнях, причиною яких є помилкова або неповна інформація. Упередження пов’язані з тим, що ми й далі зберігаємо упереджені уявлення про індивіда або групу, навіть коли інформація, яку ми отримуємо, суперечить цим уявленням. Упередження завжди мають негативний відтінок, який нерідко укорінений в історії того чи іншого народу.

Упередження, як і будь-яке ставлення, складається з трьох елементів:

  1. когнітивного — це думки та переконання,
  2. емоцій,
  3. поведінки.

Упередження живляться негативними стереотипами щодо людей або груп. Їхнім джерелом може бути страх перед чужим та невідомим, невігластво, схильність ділити людей на групи (ту, до якої належимо ми, — «МИ» та чужу — «ВОНИ», а свою групу ми цінуємо вище, ніж чужу).

Як боротися з упередженнями?

Немає універсального рецепту, який би підказував нам, як ми можемо ефективно побороти упередження. Багато залежить від конкретної ситуації й утягнутих у неї людей. Згідно з дослідженнями, найкращим способом є створення ситуації взаємозалежності між членами двох груп. Прикладом ситуації взаємозалежності є призначення завдання, наприклад, дітям у класі, що його можна виконати лише за умови, що дитина, що належить до меншини, застосує свої знання та компетенції. У такий спосіб вона стає частиною більшого «пазла». Якщо такі ситуації повторюватимуться, то дитина, що належить до меншини, буде здобувати дедалі вищу позицію в групі, як така, що має необхідні компетенції. Оскільки вона стає незамінним членом групи, інші діти не тільки перестають дражнити її, але й починають її підтримувати.

Найкращим способом побороти упередження є створити ситуацію взаємозалежності між членами двох груп, наприклад, спланувати завдання, у якому дитина, що належить до меншини, матиме значний вплив на його виконання. Тоді дитина, що належить до меншини, здобуде вищу позицію в групі.

Стереотипи

Стереотипи є ширшим поняттям, ніж упередження. Стереотип — це такий, що функціонує в суспільній свідомості, спрощений, скорочений та ціннісно забарвлений образ реальності, що стосується соціальних груп, людей, ситуацій, інститутів. Стереотип змушує присвоювати ідентичні риси всім без винятку членам групи, незалежно від реальних відмінностей між ними. Стереотипи стійкі, важко піддаються змінам та успадковуються разом із культурою. Їхньою сутністю є підпорядкування мислення про зовнішній світ спрощеній, схематичній картині, наприклад, дехто каже, що греки — ледачі, німці — ідеально організовані, хоча і тверді, бразильці думають тільки про розвагу, а поляки постійно скаржаться.

Стереотипи є невід’ємним елементом суспільного життя. Кожен із нас має стереотипи щодо до представників іншої групи. Стереотип — це свого роду узагальнення, проеціювання рис, мотивів або поведінки на цілу групу людей. Стереотип — це образ групи або колективу, який ми маємо в нашій голові. Стереотипи можуть стосуватися як власної, так і чужої групи. У загальній свідомості слово «стереотип» викликає негативні асоціації — ми не повинні мислити стереотипно, а самі стереотипи завжди негативні. Однак це не завжди так. Дослідники виділяють негативні та позитивні стереотипи, а використання стереотипів також несе деякі переваги, однак варто розуміти обмеження, які виникають через це. Стереотипи виконують певні функції, наприклад, полегшують функціонування, завдяки тому, що вони надають готові взірці мислення та поведінки, упорядковують світ, заощаджують «когнітивні зусилля» та зміцнюють групову ідентичність — дають відчуття належності та безпеки. З іншого боку, вони обмежують наш досвід та розвиток, можуть бути шкідливими, призводять до того, що нами легко маніпулювати, адже ми не перевіряємо інформації, що до нас доходить, керуючись ними, ми можемо почати жити в помилковій реальності, а також виправдовують нашу поведінку.

Стереотипи та упередження — це не одне й те саме. Упередження — це індивідуальне ставлення, що містить сильний емоційний заряд щодо певної людини або колективу. Стереотипи виходять поза межі одного індивіда, є елементом колективного знання, яке передається з покоління в покоління. Стереотипи, що стосуються різних національностей, дуже часто вкорінюються в традиції та культуру, а їхні прояви можна простежити в різних текстах, що їх ця культура створює, зокрема в літературі та кіно. Отож, стереотипи не ґрунтуються на безпосередньому, індивідуальному досвіді індивіда. Це призводить до того, що стереотипи є стійкими, важко піддаються змінам. Зміна стереотипу можлива, але займає багато часу, адже пов’язана зі зміною колективного знання суспільства.

У контексті міграції поляки мають досвід, перед усім, буття об’єктом стереотипів, а не їхніми твірцями. Упродовж багатьох років у Західній Європі побутував стереотип брудного поляка-алкоголіка, який не інтегрується до суспільства, що його приймає. У 90-ті роки дуже популярним був стереотип поляка-викрадача машин. Повільна зміна образу поляків як мігрантів почалася лише після 2004 року, коли поляки отримали змогу легально працювати в ЄС, завдяки чому змінився характер міграції, а серед мігрантів зріс відсоток людей, що мають вищу освіту. Ці всі чинники призвели до того, що поляків почали сприймати як цінних робітників.

Стереотипи не ґрунтуються на безпосередньому, індивідуальному досвіді індивіда. Це призводить до того, що вони є стійкими та важко піддаються змінам. Зміна стереотипів можлива, але вона займає багато часу, адже пов’язана зі зміною колективного знання суспільства.

Для змінювання стереотипів застосовуються ті же рішення, що і для змінювання упереджень, тобто навчання та інформування, а також створення умов для співпраці.

Стереотипи та упередження — це не одне й те саме. Упередження — це індивідуальне ставлення, що містить сильний емоційний заряд щодо певної людини або колективу. Стереотипи виходять поза межі одного індивіда, є елементом колективного знання, яке передається з покоління в покоління.

Дискримінація

Дискримінація — це необґрунтовані, негативні або шкідливі дії, спрямовані проти члена тієї чи іншої групи, виключно через те, що він належить до неї. Це менш прихильне ставлення до певної особи, ніж до іншої в аналогічній ситуації, через певну ознаку (наприклад, стать, вік, інвалідність, релігія або переконання чи етнічна належність).

Різниця між упередженнями та дискримінацією є різницею між мисленням/почуттям (упередження) та діями (дискримінація).

Дискримінація — це гірше, несправедливе ставлення через належність до певної групи.

Етноцентризм

Етноцентризм — це схильність видавати негативні судження про чужу культуру через порівняння її зі стандартами, що прийняті в нашій культурі, а також інтерпретація поведінки інших людей згідно з чинними в нашій культурі нормами. Деякі складні емоцій, з якими ми зустрічаємось у міжкультурних контактах, можуть бути пов’язані саме з етноцентризмом. Культура, у якій ми виросли, виступає в ролі еталона, іноді ми також вважаємо її єдиною вірною або більш цінною, ніж інші. Найчастіше, якщо ми не спілкуємося з людьми з інших культур, ми не усвідомлюємо, наскільки культурно обумовлена наша поведінка. Тут можна навести метафору окулярів. Культура, у якій ми були виховані, надягає нам на ніс кольорові окуляри, про які ми найчастіше забуваємо — доти, поки не виявиться, що хтось одну й ту ж ситуацію може бачити кардинально по-іншому.

Іноді складні емоції, з якими ми зустрічаємось у міжкультурних контактах, можуть бути пов’язані з етноцентризмом, а, отже, з нашою тенденцією інтерпретувати поведінку інших людей згідно з нормами, що прийняті в нашій культурі.

Стереотипи та упередження можуть стати найбільшими бар’єрами в міжкультурному спілкуванні, тому треба будувати відносини з людьми з інших країн на основі власного досвіду та застосовувати індивідуальний підхід до кожної людини. Треба усвідомлювати наявність культурних відмінностей, приймати їх існування та поважати «інакшість». І завжди варто пам’ятати, що те, що є нормою для нас, не завжди буде таким для інших людей.

 

Бібліографія:

 «Іноземці в Польщі. Підручник для тих, хто працює з мігрантами», ред. M. Новіцка, Варшава, «Карітас Польща», Варшава 2020

https://www.forbes.pl/kariera/praca-w-2016-najbardziej-pozadane-kompetencje/7ks8z0j

https://www.studiamba.wsb.pl/baza-wiedzy/nie-szukaj-kompromisu-z-rosjanami-i-nie-dawaj-chinczykom-zegarkow-w-hongkongu-stawiaj-na

https://www.ark-doradztwo.pl/czytelnia/roznice-miedzykulturowe-w-biznesie-wplyw-kultury-na-zarzadzanie-i-prowadzenie-zespolu/